« «ЧЕРВОНА ПЛАНЕТА» | Головна | Телепортація »
Обережно-харчові добавки, барвники та консерванти!
Автор: vodafon | 29 Лип 2010
Oфіціально заборонені тільки п’ять добавок:
Е-121 (цитрусовий червоний барвник, яким люблять обробляти кірки апельсинів);
Е-123 (амарант) – специфічний барвник, однойменна рослина не причому;
Е-240 – формальдегід, дуже отруйна речовина – та сама, у якій «спиртують» жаб та інші органічні речовини;
Е-924а та Е-924b – раніше їх використовували для поліпшення борошна.
Решта світу забороняє до використання набагато більшу кількість харчових добавок.
Речовини треба знати, щоб побачивши на упаковці зловісні цифри, твердо відставити її в бік.
Викликають злоякісні пухлини: E103 E105 E121 E123 E125 E126 E130 E131 E142 E152 E210 E211 E213-217 E240 E330 E447
Викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: E221-226 E320-322 E338-341 E407 E450 E461-466
Алергени: E230 E231 E232 E239 E311-313
Викликають хвороби печінки і нирок: E171-173 E320-322
Багато харчових добавок – природного походження.
Наприклад, Е330 – лимонна кислота – є у всіх цитрусових. У томатах міститься Е160а – каротин, Е101 – вітамін В2 рибофлавін. З морських водоростей виділяють Е400 – альгінат натрію. Сорбінову й бензойну кислоту та їх солі – це консерванти, які теж зустрічаються в природі, зокрема, в горобині, брусниці, журавлині. Як ви думаєте, який продукт містить таку комбінацію харчових добавок: оцтова кислота Е260, винна кислота Е334, глютамінова кислота Е620, каротин Е160а, ніацин Е375, Е163 антоціанін, лимонна кислота Е330, бурштинова кислота Е363, Е920 цистин, вітамін С Е300, вітамін В Е101? Це звичайне яблуко!
Харчові добавки відносно не шкідливі:
E 100, 101, 104, 105, 111, 122, 126, 130, 132, 151, 152, 160, 161, 162, 163, 170, 174, 175, 181, 200, 201, 202, 203, 236, 260 , 261, 262, 270, 280, 290, 300, 301, 306, 307, 322, 326, 327, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337, 382, 400, 401, 402, 404, 405 , 406, 410, 411, 413, 414, 420, 421, 422, 440, 471, 472, 473
Підозрілі харчові добавки: E 125, 141, 150, 153, 171, 172, 173, 240, 241, 477
Небезпечні харчові добавки: E 102, 110, 120, 124
Добавки,які завдають шкоду здоров’ю:
Що впливають негативно на роботу кишечника: E 220, 221, 222, 223, 224
Що впливають негативно на переварювання їжі: E 338, 339, 340, 341, 450, 461, 463, 465, 466, а також ті, що знаходяться в морозиві e 407 (не знаю, може в Україні і немає цієї добавки в морозиві)
Харчові добавки, які заподіюють шкоду шкірі: E 230, 231, 232, 233
Добавка, яка заважає засвоєнню вітаміну B 12: E 200
Добавка, що підвищує холестерин: E 320, 321
Збільшують чутливість нервової системи: E 311, 312
Визиваюча гнильні процеси в роті і шкоду організму: E 330, використовується в багатьох лимонадах і в багатьох інших продуктах (від себе – як не дивно – це лимонна кислота. Вона штучна .Не з лимонів робиться?)
Добавки, які можуть викликати ракові захворювання: E 131, 142, 210, 211, 213, 214, 215, 216, 217
Дуже небезпечні добавки !!!!!! провокують ріст ракових клітин
E 123, 102, 110 – остання часто використовується в карамелі, фруктових сиропах, в шоколадних батончиках, в рибних паличках, в готових соусах, в якихось м’яких сирах і в пудинг.
Барвники (Е-100 – Е-199)
Натуральні (природні) харчові барвники – це фарбувальні речовини, виділені фізичними способами з рослинних і тваринних джерел.Іноді їх піддають хімічній модифікації для покращення технологічних і споживчих властивостей. Ряд барвників отримують не тільки їх виділенням з природної сировини, а й синтетично.Сировиною для натуральних харчових барвників можуть бути ягоди, квіти, листя, коренеплоди і т д., в тому числі, у вигляді відходів переробки рослинної сировини на консервних та виноробних заводах.
Склад фарбувальних речовин у рослинній сировині залежить від кліматичних умов зростання і часу збору, але, в будь-якому випадку, він відносно невеликий. Кількість інших хімічних сполук – цукристих, пектинових, білкових речовин, органічних кислот, мінеральних солей і т д. – може перевищувати зміст барвних в кілька разів.Ці речовини не становлять небезпеки для здоров’я, а часто навіть корисні для людини, але своєю присутністю вони знижують інтенсивність фарбування готового продукту.
При виробництві препаратів натуральних харчових барвників від побічних речовин, в тій чи іншій мірі, позбуваються.Сучасні технології дозволяють отримувати препарати натуральних харчових барвників з заданими властивостями і стандартним вмістом основного барвника.
Синтетичні харчові барвники – це органічні сполуки, що не зустрічаються в природі, тобто, штучні. Майже всі вони використовуються у світовій харчовій промисловості вже десятки років.Синтетичні харчові барвники, на відміну від натуральних, не володіють біологічною активністю і не містять ані смакових речовин, ні вітамінів.При цьому, вони володіють значними технологічними перевагами, в порівнянні з натуральними, оскільки менш чутливі до умов технологічної переробки та зберігання, а також, дають яскраві, легко відновлюючі кольори.
Консерванти (Е-200 – Е-299)
У переліку ЄС консерванти позначені номерами від Е200 до Е290.
Консерванти запобігають розмноженню мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів), тобто запобігають псування продуктів.Для збільшення термінів зберігання шинки, ковбаси та інших м’ясних продуктів у них додають нітрит натрію NаNО2 (Е250) і нітрат натрію NaNO3 (Е251).Ці речовини у харчовому продукті виконують також роль стабілізатора кольору.Багато м’ясних та ковбасних виробів мають рожеве забарвлення, завдяки нітрит-іонів, що утворює комплексне з’єднання з гемоглобіном крові.
Бензойну кислоту (Е210), бензоат натрію С6Н5СОONа (Е211) і бензоат калію (Е212) вводять в деякі харчові продукти, як бактерицидні і протигрибкові засоби.До таких продуктів відносяться джеми, фруктові соки, маринади і фруктові йогурти.
Продукти, що містять бензоат натрію і кальцію, не рекомендується вживати астматикам і людям, чутливим до аспірину.
Нерідко, з метою запобігання росту мікроорганізмів, в продукти додають сульфіт натрію Na2SO3 (Е221) і навіть діоксид сірки SО2 (Е220) (концентрований сік «Mehukаtti», виробник Туреччина).Істотний недолік діоксиду сірки та сульфіту, що використовуються як консервантів, той, що вони руйнують вітаміни В1 (тіамін) і вітамін Н (біотин).
Сульфіт натрію, нітрит натрію і нітрат натрію вважаються відповідальними за підвищену збудливість дітей.Нітрити у високій концентрації можуть призвести до харчового отруєння і навіть смерті, є дані дослідників про їх канцерогенну дію.
Для збереження хлібних продуктів нерідко застосовують пропіонат кальцію (СН3-СН2-СОО) 2Са (Е282) (заборонено в Росії), який перешкоджає росту цвілі.
Нерідко, щоб запобігти псуванню харчових продуктів, використовують сорбінову кислоту СН3-СН = СН-СН = СН-СООН (Е200) (ікра осетрових риб).
Іноді для цієї мети застосовують уротропін (гексаметилентетрамін, Е239, ікра осетрових риб) і навіть формальдегід СН2О (Е240).У процесі обробки ковбасний фарш втрачає свій ніжно-рожевий колір, перетворюючись у сіро-буру масу. Тоді в хід ідуть нітрати та нітрити, і ось, з вітрини на нас «дивиться» вже варена ковбаса, кольору парної телятини.
Нітродобавки містяться не тільки у ковбасних виробах, а й у копченій рибі, шпротах, консервованім оселедцю. Додають їх і в тверді сири, для попередження спучування.
Антиоксиданти, регулятори кислотності (Е-300 – Е-391)
У переліку ЄС антиоксиданти позначені номерами в інтервалі від Е300 до Е324.
Якщо консерванти перешкоджають біологічному псуванню продукту, то антиоксиданти запобігають хімічному окисленню.Механізм дії антиоксидантів гранично простий. Це речовини, які легко окислюються, перетворюючись при цьому в нешкідливі для організму продукти.При цьому, витрачається кисень – головний потенційний окислювач. Отже, продукт буде окислюватись у меншій мірі.
Найбільш поширені антиоксиданти – аскорбінова кислота С6Н8О6 (Е300) і аскорбат натрію С6Н7О6Na (Е301).Хіміку достатньо тільки одного погляду на структурну формулу аскорбінової кислоти, щоб переконатися в її відновлювальній здатності.Е300 – Аскорбінова кислота (вітамін С) – водорозчинний вітамін. Синтезується рослинами (з галактози) і тваринами (із глюкози), за винятком приматів і деяких інших тварин, які отримують аскорбінову кислоту з їжею.Впливає на різні функції організму, підвищує опірність до несприятливих впливів, сприяє регенерації.Найбільш багаті аскорбіновою кислотою плоди шипшини, червоного перцю, цитрусів, чорної смородини, цибуля, листові овочі.Відсутність аскорбінової кислоти в їжі людини викликає цингу, знижує опірність до захворювань.
Емульгатори і стабілізатори емульсій і суспензій
Емульгатори сприяють створенню однорідної консистенції харчових продуктів, як рідких (перешкоджають осадженню зважених часток), так і твердих (які в процесі виготовлення перебували в рідкому стані).
До таких речовин відносяться лецитин, або просто лецитин (Е322) (на деяких упаковках вони названі фосфатиди).Вони широко використовуються при виготовленні шоколаду, шоколадних цукерок, жувальної гумки, маргарину та інших харчових продуктів.
Лецитин – це група складних ліпідів, що входять до складу клітинних мембран. Особливо багато лецитином у нервовій тканині.Препарати лецитином застосовують і в медицині як загальнозміцнюючий засіб при занепаді сил, недокрів’ї, неврозах.
Е330 – Лимонна кислота – безбарвні кристали, температуру плавлення = 153,5 ° С. Широко поширена в природі.Отримують лимонну кислоту з махорки і бродінням вуглеводів (цукор, патока); застосовують у фармацевтичній та харчовій галузях промисловості. Солі лимонної кислоти (цитрати) використовують у харчовій галузі промисловості як кислот, консервантів, стабілізаторів, в медицині для консервування крові.
Е460 – Целюлоза – виконує роль роздільника, текстуруючої і диспергуючої речовин у харчовій галузі промисловості.Природні (бавовняні, луб’яні) та модифіковані волокна з целюлози використовуються в текстильній галузі промисловості, у виробництві паперу, картону, пластмас.
Стабілізатори, емульгатори, загусники (E-400 – E-481)
До згущувача відносяться пектини (Е440) – різні полісахариди, утворені залишками галактуронова кислоти. Вони присутні у всіх наземних рослинах (особливо багато в плодах і деяких водоростях). Сприяють підтримці в тканинах тургору.Отримують пектинові речовини з яблучних вичавок, жому цукрового буряка і т. п. Використовують пектинові речовини для виготовлення найрізноманітніших кондитерських виробів – мармеладу, пастили, зефіру і т п.Не можна забути й про харчову добавку, без якої не були б улюблені багатьма ласощі – цукерки «пташине молоко».При виготовленні молочного суфле застосовують агар-агар (Е406) – суміш двох кислих полісахаридів, що містяться в клітинах червоних водоростей.У процесі виробництва агар-агар розчиняють в гарячому молоці збитому, при охолодженні утворюється щільний холодець.Використовується агар-агар і хіміками для виготовлення так званого сольового містка, що забезпечує передачу електрики між розчинами електролітів.Ще один загусник, вживаний при виготовленні цукерок («Fruit tella», Голландія), – гуміарабік (Е414).Гуміарабік являє собою густу прозору рідину, що виділяється деякими видами акацій. Він розчиняється у воді, утворюючи клейкий, гуснуть розчин.
Як загусник можна використовувати карбоксиметилцелюлози (Е466, продукт взаємодії целюлози з монохлороцтової кислотою), тверда речовина білого кольору.
Найбільше значення має в промисловості натрієва сіль карбоксиметилцелюлози, застосовувана для стабілізації глинистих суспензій, що використовуються при бурінні свердловин, а також у текстильному виробництві, як загущувач зубних паст, косметичних засобів, компонент клейових композицій для шпалер.Карбоксиметилцелюлози застосовують і для загущення соків, мусів, сметани, йогуртів та інших молочних продуктів.
Розпушувачі і інші речовини, що поліпшують структуру і текстуру харчового продукту
Для поліпшення структури і текстури харчових продуктів застосовують дигідрофосфат натрію (Е339).Розпушувачі для тіста розкладаються при нагріванні з утворенням газів, тим самим надаючи готового виробу необхідну пишноту.
Підсилювачі смаку та аромату (Е-600 – Е-699)
Тільки що зібрані овочі, свіже м’ясо, риба та інші продукти мають яскраво виражений смак і аромат.Це пояснюється високим вмістом у них нуклеотидів – речовин, що підсилюють смакове сприйняття шляхом стимулювання закінчень смакових нервів.У процесі зберігання і промислової переробки харчової сировини кількість нуклеотидів в ньому зменшується, що супроводжується втратою смаку та аромату продукту.Тому виникає необхідність додати ці речовини штучним шляхом.Цей прийом століттями використовувався в країнах Далекого Сходу, і тільки в 1908 році було виявлено, що компонент, який використовується в Японії, як інтенсифікаторів смаку супів, соусів та інших продуктів, являє собою сіль глутамінової кислоти. А в 1909 році стали виробляти підсилювачі смаку та аромату промислово.Всі підсилювачі смаку та аромату представляють собою білі кристалічні порошки, чудово розчинні у воді. Рекомендоване дозування глутамату натрію – 0,5 … 0,4%. «Смакова сила» інозіната і гуанілата в десятки і сотні разів (відповідно) перевищує «смакову силу» глутамату. Незважаючи на це, окремо вони використовуються рідко.Підсилювачі смаку та аромату, як правило, додають у продукт в суміші з іншими порошкоподібними компонентами або у вигляді водного розчину.
Глазуруючі агенти, покращувачі хліба і борошна, піногасники та підсолоджувачі (Е-900 – Е-999)
Ферментні препарати (E-1100 – E-1105)
Публікації, що найбільше коментуються
Категорії: Медицина, Проблеми | Прокоментуй!
